Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Ірпінської міської ради Київської області


Навчання під час карантину

Новини

Прозорість та інформаційна відкритість

Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Ірпінської міської ради Київської області є навчальним комунальним закладом з правом  юридичної особи. Заклад є неприбутковою організацією.

Юридична адреса школи:

08296,  Київська область,  смт. Ворзель,  вул. Курортна буд. 37, тел.(04597)

46-310, 46-545

Школа є правонаступником Ірпінської середньої школи №5, загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів № 5 м. Ірпеня.

             Засновником (власником)  школи є:  Ірпінська міська рада Київської обл. Управління школою здійснюється його засновником (власником) Ірпінською міською радою та уповноваженим нею органом управління освіти і науки.             Директор школи – Волга Тетяна Григорівна.

Дані станом на початок 2019/2020 н.р.

 

Спроможність закладу освіти (учнів):

560

Кількість учнів:

623

Кількість класів:

24

Мова навчання:

українська

Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Ірпінської міської ради Київської області розміщена в будівлях 1965 рік побудови, загальною площею 4 000 м2, приміщення закладу типове, проектна потужність установи – 560 учнів.

Заклад розташований за адресою: Київська область, смт Ворзель, вул. Курортна, 37. Стан будівель – задовільний, освітлення відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Навчання відбувається в дві зміни. Середня наповнюваність класів по школі складає 26 учнів.

Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого відповідно до рішення Ірпінської міської ради.

Територія закладу становить 4,0 га, частково огороджена та утримується в задовільному стані. Земля, надана в користування закладу, використовується за призначенням та утримується в належному санітарно-гігієнічному стані.

У 2018 р. проведено капітальний ремонт закладу – утеплення із влучно підібраною кольоровою гамою.

У 2019 р. проведено реконструкцію подвір’я школи із застосуванням сучасних технологій.

Для реалізації навчально-виховного процесу в школі наявні 22 класні кімнати та навчальні кабінети, 1 спортивний зал, їдальня на 120 посадочних місць, центр учнівського самоврядування, спортивний майданчик, на якому знаходиться міні футбольне поле зі штучним покриттям та тренажерний комплекс.

У закладі наявні:

  • 1 кабінет української мови та літератури;
  • 1 кабінет зарубіжної літератури;
  • 1 кабінет математики;
  • 1 кабінет географії;
  • 1 кабінет біології;
  • 1 кабінет фізики;
  • 1 кабінет інформатики.

Навчальний заклад має кабінет психолога та соціального педагога, медичний пункт, кабінет директора, кабінет секретаря, 2 кабінети заступників директора, кабінет педагогів-організаторів; 1 приміщення технічного персоналу, дві роздягальні для учнів на уроках з фізичної культури.

У закладі працює один кабінет інформатики, в якому встановлено навчальні комп’ютерні комплекси (12) з ліцензованим програмним забезпеченням. Всі комп’ютери знаходяться в локальній мережі та підключені до мережі Internet.

Кабінет інформатики відповідає вимогам чинного Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2004 № 407.

Стан забезпечення сучасною комп’ютерною технікою

Усього ПК у закладі
26
Робочі місця учнів в кабінеті інформатики
12
Робоче місце учителя інформатики
1
Робочі місця адміністрації
3
Робочі місця учителів-предметників, психолога, педагога-організатора
2
Читальний зал бібліотеки
1
Принтери
4
Сканери та БФП (принтер+сканер+ксерокс)
2
Інтерактивні комплекси (проектор)
4
ПК, що підключені до мережі Інтернет
5
Кількість учнів на один ПК в кабінетах інформатики
2
Проектори
4

Завдяки підключенню до мережі Інтернет заклад здійснює електронний документообіг з Департаментом освіти, міським методичним кабінетом, іншими загальноосвітніми закладами.

Основними напрямками діяльності Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Ірпінської міської ради Київської області в процесі інформатизації є: інформаційно-технічне забезпечення школи; підвищення компетентності вчителів і учнів в області сучасних інформаційних технологій; інформатизація навчально-виховного процесу в школі; моніторинг якості освіти; розвиток шкільної медіатеки, медіаосвіти, віртуальної бібліотеки; розширення локальної мережі школи, участь в інтернет-проектах; електронний документообіг; використання інформаційних технологій в освітній статистичній звітності.

Класи, які працюють за програмою НУШ та «Інтелект України», забезпечені новими меблями, комп’ютерним обладнанням та роздатковим матеріалом до уроків.

У закладі працює бібліотека, яка в своєму складі має читальний зал разом із секцією видачі та зберігання літератури, оснащена 1 персональним комп’ютером.

Бібліотечно-бібліографічний фонд бібліотеки закладу станом на 18.06.2019 нараховує 15 057 екземплярів. З них основний бібліотечний фонд (без урахування підручників) становить 5 873 примірники.

Мовний склад основного бібліотечного фонду:

  • книги українською мовою – 58 %;
  • книги російською мовою – 40,6 %;
  • книги іншими мовами – 1,4 %.

Фонд підручників нараховує  9 184 екземпляри.

Забезпечення учнів  підручниками складає  90%.

Зазначена навчально-методична та довідкова література використовується за призначенням.

За кошти місцевого бюджету в 2018 році в школі було облаштовано пандус, що дав можливість доступу дітей с особливими потребами до першого поверху будівлі. В 2020 році облаштовано санвузол для візочників. Це стало однією із складових системи освітніх послуг, яка забезпечує реалізацію права на освіту осіб з особливими освітніми потребами та їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство.

Право на освіту в міжнародних документах із прав людини

Міжнародні документи з прав людини сформували ключові стандарти прав людини в тому числі й щодо права на здобуття освіти. Для здійснення аналізу на відповідність національного законодавства у сфері загальної освіти міжнародним документам в галузі прав людини, наводимо витяги з міжнародних договорів:

  1. Загальна декларація прав людини, проголошена ООН 10 грудня 1948 року

Стаття 26

  1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.
  2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру.
  3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.
  1. Конвенція ООН про прана дитини, прийнята 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року

Стаття 28

  1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:
    а) вводять безплатну й обов’язкову початкову освіту;
    б) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;
    в) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних, засобів;
    г) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей;
    д) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

Право на рівний доступ до освіти дітей з особливими потребами

Право дітей з особливими потребами на рівний доступ до освіти закріплене в універсальних документах з прав дитини та міжнародних документах з питань прав інвалідів. Зокрема:

  1. Конвенція ООН про права дитини, прийнята 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року

Стаття 23

  1. Держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.
  2. Держави-учасниці визнають право неповноцінної дитини на особливе піклування, заохочують і забезпечують надання, за умови наявності ресурсів, дитині, яка має на це право, та відповідальним за турботу про неї допомогу, щодо якої подано прохання і яка відповідає стану дитини та становищу її батьків або інших осіб, що забезпечують турботу про дитину.
  3. На забезпечення особливих потреб неповноцінної дитини допомога згідно з пунктом 2 цієї статті надається при можливості безкоштовно з урахуванням фінансових ресурсів батьків або інших осіб, що забезпечують турботу про дитину, та має на меті забезпечення неповноцінній дитині ефективного доступу до послуг у галузі освіти, професійної підготовки, медичного обслуговування, відновлення здоров’я, підготовки до трудової діяльності та доступу до засобів відпочинку таким чином, який призводить до найбільш повного по можливості втягнення дитини в соціальне життя і досягнення розвитку її особи, включаючи культурний і духовний розвиток дитини.

Міжнародні документи з питань прав інвалідів

     1. Декларація про права інвалідів, проголошена ООН 9 грудня 1975 року (витяг)

  1. Інваліди повинні користуватися всіма правами, викладеними у чинній Декларації. Ці права повинні бути визнані за всіма інвалідами без будь-який виключень і без розходження і дискримінації по ознаці раси, кольору шкіри, статі, мови, віросповідання, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, матеріального становища, народження або будь-якого іншого фактора, незалежно від того, чи відноситься це до самого інваліда або соціального походження, матеріального становища, народження або будь-якого іншого фактора, незалежно від того, чи відноситься це до самого інваліда або до його або її родині.
  2. Інваліди мають право на медичне, психічне або функціональне лікування, включаючи протезні й ортопедичні апарати, на відновлення здоров’я й положення в суспільстві, на освіту, ремісничу професійну підготовку і відновлення працездатності, на допомогу, консультації, на послуги по працевлаштуванню й інші види обслуговування, що дозволять їм максимально виявити свої можливості й здібності й прискорять процес їхньої соціальної інтеграції або реінтеграції. 
  1. Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів, прийняті резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї від 20 грудня 1993 року. (не обов’язкові до виконання, проте, як норми міжнародного права можуть дотримуватись різними країнами, слугувати основою для формування політики кожної держави-члена ООН щодо інвалідів)

Правило 6. Освіта.

Державам варто визнавати принцип рівних можливостей в області початкової, середньої та вищої освіти для дітей, молоді й дорослих, які мають інвалідність, в інтегрованих структурах. їм мають забезпечувати, аби освіта інвалідів була невід’ємною частиною системи загальної освіти. Відповідальність за освіту інвалідів в інтегрованих структурах варто покласти на органи загальної освіти. Варто забезпечити, аби питання, пов’язані з освітою інвалідів, були складовою частиною національного планування в області освіти, розробки навчальних програм і організації навчального процесу.

  1. Навчання в звичайних школах припускає забезпечення послуг перекладачів і інших належних допоміжних послуг. Варто забезпечити адекватний доступ і допоміжні послуги, покликані задовольняти потреби осіб із різними формами інвалідності.
  2. До процесу освіти на всіх рівнях варто залучати батьківські групи й організації інвалідів.
  3. У тих державах, де освіта є обов’язковою, її варто забезпечувати для дітей обох статей з різними формами і ступенями інвалідності, включаючи найважчі форми.
  4. Особливу увагу варто приділяти наступним особам: а) дітям наймолодшого віку, які є інвалідами; б) дитятам-інвалідам дошкільного віку; в) дорослим-інвалідам, особливо жінкам.
  5. Для забезпечення інвалідів можливостями в області освіти в звичайній школі держави мають: а) мати чітко сформульовану політику, що розуміється і приймається на рівні шкіл і в більш широких межах громади; б) забезпечити гнучкість навчальних програм, можливість вносити в них доповнення й зміни; в) надавати високоякісні навчальні матеріали, забезпечити на постійній основі підготовку викладачів і надання їм підтримки.
  6. Спільне навчання й громадські програми варто розглядати як додаткові елементи економічно ефективної системи навчання й професійної підготовки інвалідів. У рамках національних програм, в основі яких лежать програми громад, варто заохочувати громади використовувати і розвивати їхні ресурси з метою забезпечення освіти для інвалідів на місці.
  7. У випадках, коли система загальношкільної освіти все ще не задовольняє адекватним чином потреби усіх інвалідів, можна передбачити спеціальне навчання. Воно повинно бути спрямоване на підготовку учнів до навчання в системі загальношкільної освіти. Якість такого навчання повинна відповідати тим же стандартам і цілям, що і навчання в системі загальної освіти, і повинно бути тісно з ним зв’язано. Для учнів-інвалідів потрібно як мінімум виділяти ту ж частку ресурсів на освіту, що й для учнів, які не є інвалідами. Державам варто прагнути до поступової інтеграції спеціальних навчальних закладів у систему загальної освіти. Як відомо, в даний час спеціальне навчання, можливо, є в ряді випадків найбільш прийнятною формою навчання деяких учнів-інвалідів.
  8. Через особливі комунікативні погреби глухих і сліпоглухонімих, можливо, доцільніше організовувати їхнє навчання в спеціальних школах або спеціальних класах для таких осіб або в спеціальних групах у звичайних школах. Зокрема, на початковому етапі особливу увагу необхідно приділяти навчанню, що відповідає культурним особливостям, що призведе до ефективного оволодіння навичками спілкування й досягненню глухими або сліпоглухонімими максимальної самостійності.
  1. Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими погребами (прийнята на Всесвітньою конференцією з питань освіти осіб з особливими потребами: доступність і якість, 7-10 червня 1994 року, не обов’язкова до виконання, це декларація про принципи і наміри майбутнього розвитку освіти до реалізації яких повинні прагнути всі країни)

«…Знову, заявляючи про право на освіту кожної людини, у тому вигляді, в якому воно зафіксовано в Загальній декларації прав людини 1948р., і знову підтверджуючи зобов’язання всесвітнього співтовариства на Всесвітній конференції по освіті для всіх 1990 року забезпечити це право для всіх, незважаючи на індивідуальні розбіжності, знову нагадуючи про декілька декларацій Організації Об’єднаних Націй, у результаті яких у 1993 році були прийняті Стандартні правила Організації Об’єднаних Націй забезпечення рівних можливостей для інвалідів, у яких до держав звертається заклик забезпечити положення, при якому освіта інвалідів була б невід’ємною частиною системи освіти.

Ми вважаємо її урочисто запиляємо про те, що особи, що мають, особливі потреби в області освіти, повинні мати доступ до навчання в звичайних школах, що повніші створити їм умови на основі педагогічних методів, орієнтованих у першу чергу на дітей з метою задоволення цих потреб, звичайні школи з такою інклюзивною орієнтацією є найбільш ефективним засобом боротьби з дискримінаційними поглядами, створення сприятливої атмосфери в громадах, побудови інклюзивного суспільства і забезпечення освіти для всіх; більш того, вони забезпечують реальну освіту для більшості дітей і підвищують ефективність і в кінцевому рахунку рентабельність системи освіти.

Ми закликаємо також міжнародне співтовариство, зокрема: схвалити підхід, що полягає в навчанні в інклюзивних школах, а також надати підтримку розвиткові освіти осіб з особливими потребами як невід’ємну частину всіх освітніх програм».

З вищенаведених міжнародних документів можна зробити висновки, що право на освіту є одним з основних прав людини; право на освіту осіб з особливими потребами має гарантуватися без дискримінації чи будь-яких обмежень; держава має визнавати принцип рівних можливостей у сфері початкової, середньої і вищої освіти для дітей, молоді і дорослих, які мають інвалідність, в інтегрованих структурах; система спеціальної освіти повинна розвиватись в напрямку формування інклюзивної моделі освіти.

  1. Закон «Про освіту», прийнятий 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ.

Стаття 3. Право громадян України на освіту

  1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та піших обставин. Це право забезпечується:
    – розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
    – відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
    – різними формами навчання – очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.
  1. Держава здійснює соціальний захист вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх навчання і типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє здобуттю освіти в домашніх умовах.

 

Стаття 37. Навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації

Для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і навчання в сім’ї, створюються загальноосвітні школи-інтернати.

а) Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу, з повним державним утриманням.

б) Для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, дитячі будинки. Навчальні заняття з такими дітьми проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома.

в) Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи, дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням за рахунок держави.

г) Для дітей і підлітків, які погребують особливих умов виховання, створюються загальноосвітні школи і професійно-технічні училища соціальної реабілітації. 

  1. Закон України «Про загальну середню освіту», прийнятий 13 травня 1999 року, № 651-XIV із внесеними змінами

Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти

  1. Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.

 

Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованці)

  1. Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.
  2. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з одержаною освітою у порядку, встановленому законодавством України.

 

Стаття 29. Права та обов’язки батьків або осіб, які їх замінюють

  1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей.
  2. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.
  1. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 21 березня 1991 року № 875-ХІІ

Стаття 21. Держава гарантує інвалідам дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям. Дошкільне виховання, навчання інвалідів здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах. Професійна підготовка або перепідготовка інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи. При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці інвалідів поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання. 

  1. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», прийнятий 6 жовтня 2005 року № 2961-IV

Стаття 12. Структура системи реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів.

Систему реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів складають: спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати) – загальноосвітні навчальні заклади системи освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.

(Цим же законом передбачено ухвалення Державної типової програми реабілітації інвалідів, яка повинна встановити гарантований державою перелік послуг з медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, які надаються інваліду, дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання безоплатно або на пільгових умовах. Така програма була прийнята і розроблені заходи на її виконання (нижче будуть наведені витяги з цієї Програми). Варто зазначити, що це практично єдиний нормативний документ де зафіксовано термін «інклюзивна освіта») 

  1. Закон України «Про охорону дитинства», прийнятий 26 квітня 2001 року № 2402-Ш

Стаття 19. Право на освіту

Кожна дитина має право на освіту.

Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України.

Держава забезпечує право на вибір навчального закладу і навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку для виконання вимог щодо навчання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах…

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (за винятком тих, які мають вади фізичного та розумового розвитку і не можуть навчатися в загальних навчальних закладах), навчаються в загальноосвітніх школах.

Для дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, органи управління освітою, за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечують навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. (Статтю 19 доповнено частиною згідно із Законом М 2414-IV від 03.02.2005)

Діти-інваліди та інваліди з дитинства, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах системи охорони здоров’я, системи праці та соціального захисту населення, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства. (Статтю 19 доповнено частиною згідно із Законом №2414-1V від 03.02.2005) Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.

Норми навантаження у навчальних програмах та планах навчальних закладів повинні визначатися з урахуванням віку та стану здоров’я дітей. Контроль за дотриманням цих норм у порядку, встановленому законодавством, забезпечують органи управління освітою та органи охорони здоров’я.

У порядку, встановленому законодавством, держава забезпечує підтримку та заохочення особливо обдарованих дітей шляхом направлення їх на навчання до провідних вітчизняних та іноземних навчальних закладів і встановлення спеціальних стипендій.

Стаття 26. Захист прав дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку

Дискримінація дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку забороняється. Держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги, встановлення одному з батьків дитини-інваліда чи особі, яка його замінює, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за його згодою, скороченого робочого дня, надання додаткової оплачуваної відпустки на строк до 5 днів, відпустки без збереження заробітної плати та інших пільг, передбачених законодавством України.

Дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров’я, надається можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, в тому числі в домашніх умовах. Таким дітям гарантується безоплатне забезпечення засобами індивідуальної корекції.

З метою створення умов для безперешкодного доступу дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного розвитку до об’єктів соціальної інфраструктури планування та забудова населених пунктів, формування жилих районів, розробка проектних рішень, будівництво та реконструкція будинків, споруд за їх комплексів, об’єктів та засобів громадського транспорту повинні здійснюватися з дотриманням вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Діти-інваліди мають право на безоплатне матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення, а також забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами індивідуальної корекції відповідно до законодавства. (Статтю 26 доповнено частиною згідно із Законом M2414-IVвід 03.02.2005). 

Стаття 27. Заклади для дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку.

Для дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку, які не можуть навчатися в загальних навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати), будинки-інтернати) для дітей-інвалідів, дошкільні та інші заклади, в яких вони утримуються за рахунок держави. При направленні дітей до таких закладів останні мають обиратися з урахуванням принципу їх максимальної територіальної наближеності до місця проживання батьків або осіб, що їх замінюють.

  1. Державна типова програма реабілітації інвалідів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. №1686.

Додаток 1 до цієї постанови містить Переліки послуг (за окремими категоріями), що надаються інвалідам з ураженням опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи, з ураженням органів слуху, зору, внутрішніх органів. Серед них «освітні послуги: колективна форма навчання, в тому числі інтегроване та інклюзивне навчання»; спеціальні засоби для освіти: меблі спеціального призначення для навчальних закладів всіх типів».

  1. Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006–2010 роки, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 396-р

Серед інших цілей і завдань передбачає: «…створення умов для здобуття якісної освіти дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, інвалідами; забезпечення варіативності здобуття якісної базової, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей громадян з обмеженими можливостями, орієнтованої на інтеграцію їх у соціально-економічне середовище».

Визначає наступні шляхи розв’язання проблем у сфері освіти: «…забезпечення доступності і безоплатності різних форм здобуття високоякісної освіти в дошкільних і позашкільних державних та комунальних навчальних закладах; обов’язковості і безоплатності здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти; безоплатності здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах для дітей з особливими потребами; формування мережі навчальних закладів. здатних забезпечувати надання високоякісних освітніх послуг с творення дошкільних навчальних закладів різних типів, профілів та форм власності, цілісних міжгалузевих багаторівневих систем позашкільних навчальних закладів; оптимізація структури загальноосвітніх навчальних закладів для однозмінного навчання, створення умов для профільного, екстернатного і дистанційного навчання; упорядкування регіональної мережі спеціальних навчальних закладів усіх рівнів освіти для громадян з особливостями психічного і фізичного розвитку, забезпечення інтеграції їх у загальний освітній простір».

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 848.
  1. Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (далі – Державний стандарт), встановлює державні вимоги до змісту освіти таких дітей, а також державні гарантії у набутті такої освіти.
  2. Цей Державний стандарт застосовується з метою забезпечення:

– рівного доступу до якісної освіти дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

– наступності між дошкільною та початковою загальною освітою;

– особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу;

– створення передумов для запровадження інтегрованого навчання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Акти міністерства освіти і науки України

  1. Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами

Концепція схвалена рішенням колегії Міністерства освіти і науки та Президії Академії педагогічних наук України 23.06.99 спрямована на забезпечення дітям з особливими потребами (з порушеннями зору, слуху, з мовною патологією, з розумовою недостатністю, затримкою психічного розвитку, дитячим церебральним паралічем) рівних можливостей для отримання ранньої корекційної допомоги, здобуття освіти.

  1. Наказ МОН України від 11.09.2009 р. № 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 рр.».
  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.

Розроблення «Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до 2012 року» (далі – Плану дій) викликано необхідністю вирішення важливих питань щодо забезпечення права на якісну освіту дітей з особливими освітніми потребами.

На сьогодні найбільш поширеною формою навчання таких дітей є спеціальні загальноосвітні школи та школи-інтернати. У 2008/2009 навчальному році функціонували 385 спеціальних загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів з контингентом 48,5 тис. осіб, у тому числі 47 спеціальних загальноосвітніх шкіл з продовженим днем, у яких здобували освіту, проживаючи в сім’ї, 4,8 тис. дітей з особливими освітніми потребами. Щороку в Україні зменшується на 1,5–2 тис. вихованців інтернатних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, що пов’язано з їх інтеграцією у загальноосвітні навчальні заклади.

Разом з тим, ураховуючи світові тенденції розвитку освіти, в Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та виховання дітей з особливостями розвитку та їх здоровими однолітками.

За оперативними даними, із 100 тис. дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані у загальноосвітні школи, 45 відсотків складають діти з інвалідністю. Це діти з проблемами розумового розвитку, сенсорними порушеннями (глухі, зі зниженим слухом, сліпі, зі зниженим зором), порушеннями опорно-рухового апарату.

Водночас, на сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітніх школах орієнтовані на дитину, яка нормально розвивається, без урахування особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування у них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки.

Важливу роль в досягненні гуманітарного, соціального та економічного розвитку осіб з особливими погребами відіграє інклюзивне навчання. Спільна освіта дітей з обмеженими можливостями та їх здорових однолітків є основою їхньої інтеграції та соціальної адаптації.

Інклюзивне навчання повною мірою не є альтернативою спеціальній освіті, проте воно значно розширює її можливості. Школи з інклюзивним навчанням мають працювати у тісному зв’язку із спеціальними загальноосвітніми навчальними закладами, використовуючи напрацьовані методики роботи з дітьми тієї чи іншої нозології, залучати до консультування спеціалістів із багаторічним досвідом роботи з такою категорією дітей. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває організація своєчасного системного психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями розвитку.

Приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб сім’ї та змісту сучасних корекційно-освітніх послуг, обов’язкове включення батьків в процес навчання та виховання дитини може здійснюватися тільки в контексті спільної взаємодії педагогів, батьків, психологів, медичних працівників, а також різних інституцій, котрі опікуються долею таких дітей.

Відповідно до Указів Президента України, доручень Уряду низкою розпорядчих документів міністерством визначені завдання органам управління освітою щодо створення умов для вільного доступу дітей з інвалідністю до приміщень навчальних закладів, здійснення контролю за врахуванням потреб дітей з обмеженими фізичними можливостями при будівництві, проведенні реконструкції та капітальних ремонтів будівель та приміщень навчальних закладів.

Разом з тим, впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання потребує створення відповідного освітнього середовища, забезпечення наукового супроводу, створення навчальних програм, навчальної методичного забезпечення.

Ключовим фактором розвитку інклюзивної освіти має бути відповідна підготовка педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами.

Успішне впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, удосконалення законодавчої та нормативно-правової пази у відповідності до Конвенції ООН про права дитини, реалізації та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.

Прийняття акта забезпечить батькам можливість усвідомленого вибору місця для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти, допоможе уникнути численних проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв’язків, послаблення інституту сім’ї в цілому.

  1. Мета і шляхи її досягнення.

Метою введення у дію Плану дій є реалізація державної політики щодо формування нової філософії ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення їх конституційних прав і державних гарантій на здобуття якісної освіти, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх закладів з інклюзивною освітою, готових до падання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.

Прийняття Плану дій сприятиме забезпеченню права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на інтеграцію в суспільство шляхом створення умов для безперешкодного доступу до якісної освіти, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.

Разом з тим це сприятиме організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, здійсненню системних психолого-педагогічних заходів, спрямованих на компенсацію втрачених функцій, формування психологічних новоутворень.

Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім’ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

  1. Правові аспекти.

Правовою основою Плану дій є: Конституція України, закони України «Про дошкільну освіту», «Про освіту». «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону дитинства». Укази Президента України від 20.03.2008 р. № 244 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», від 18.12.2007 р. № 1228 «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2008 р. № 1359-р «Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року».

Реалізація Плану дій потребує внесення змін до чинних нормативноправових актів в частині впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування.

Фінансування буде здійснюватися у межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік, та за рахунок інших джерел.

  1. Громадське обговорення.

Проект Плану дій було розміщено на сайті (громадське обговорення) Міністерства освіти і науки України, надіслано для обговорення та надання пропозицій до Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пропозиції та зауваження, надіслані під час громадського обговорення, враховано.

  1. Прогнози результатів.

Реалізація Плану дій сприятиме удосконаленню нормативних засад, впровадженню інноваційних технологій, демократичних підходів в організації освітнього процесу дітей з особливими погребами в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, проведенню діагностики та реабілітації дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, наданню їм комплексної педагогічної, психологічної, корекційно-розвиткової допомоги, починаючи з раннього віку, сприятиме ранньому включенню дітей із складними порушеннями розвитку у навчально-реабілітаційний процес.

  1. Концепція розвитку інклюзивної освіти (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 01.10. 2010 р. № 912)

Загальні положення

Концепція розвитку інклюзивної освіти розроблена відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері освіти, соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю.

Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.

У Законах України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про охорону дитинства», «Про соціальні послуги», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» регламентовано надання освітніх, медичних, соціальних послуг особам з обмеженими можливостями здоров’я, зокрема, дітям з особливими освітніми потребами.

Відповідно до Конституції України та законодавства у галузі освіти, реабілітації, соціального захисту держава має забезпечити доступність до якісної освіти відповідного рівня дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням здібностей, можливостей, бажань та інтересів кожної дитини шляхом запровадження інклюзивної освіти.

Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» внесено зміни до Закону України «Про загальну середню освіту» в частині впровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Мета, завдання, принципи

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Визначення оптимальних шляхів і засобів впровадження інклюзивного навчання ґрунтується на основі відповідного нормативно-правового, навчально-методичного, кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення.

Метою Концепції є:

визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами;

створення умов для удосконалення системи освіти та соціальної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, шляхом упровадження інноваційних технологій, зокрема, інклюзивного навчання;

– формування нової філософії суспільства щодо позитивного ставлення до дітей та осіб з порушеннями психофізичного розвитку та інвалідністю.

Основні завдання:

– удосконалення нормативно-правового, науково-методичного, фінансово-економічного           забезпечення, орієнтованого на впровадження інклюзивного навчання;

– запровадження інноваційних освітніх технологій в контексті форм інклюзивного підходу та моделей надання спеціальних освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;

– формування освітньо-розвивального середовища для дітей з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення психолого-педагогічного, медико-соціального супроводу;

– впровадження інклюзивної моделі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з урахуванням потреби суспільства;

– забезпечення доступу до соціального середовища та навчальних приміщень, розроблення та використання спеціального навчально-дидактичного забезпечення, реабілітаційних засобів навчання;

– удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, які працюють в умовах інклюзивного навчання;

– залучення батьків дітей з особливими освітніми потребами до участі у навчально-реабілітаційному процесі з метою підвищення його ефективності.

Принципи розвитку інклюзивної освіти:

– науковість (розробка теоретико-методологічних основ інклюзивного навчання, програмно-методичного інструментарію, аналіз і моніторинг результатів впровадження інклюзивного навчання, оцінка ефективності технологій, що використовуються для досягнення позитивного результату, проведення незалежної експертизи);

– системність (забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами, наступності між рівнями освіти: рання допомога – дошкільна освіта – загальна середня освіта):

– варіативність, корекційна спрямованість (організація особистісно орієнтованого навчального процесу у комплексі з корекційно-розвитковою роботою для задоволення соціально-освітніх потреб, створення умов для соціально-трудової реабілітації, інтеграції в суспільство дітей з порушеннями психофізичного розвитку, утому числі дітей-інвалідів);

– індивідуалізація (здійснення особистісно орієнтованого (індивідуального, диференційованого підходу));

– соціальна відповідальність сім’ї (виховання, навчання і розвиток дитини; створення належних умов для розвитку її природних здібностей, участь у навчально-реабілітаційному процесі);

– міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство (координація дій різних відомств, соціальних інституцій, служб з метою оптимізації процесу освітньої інтеграції дітей з особливими освітніми потребами).

Шляхи впровадження

Реалізація Концепції передбачає комплексне розв’язання питань, пов’язаних з нормативно-правовим, навчально-методичним, кадровим забезпеченням інклюзивної освіти.

  1. Нормативно-правове забезпечення:

– розроблення Типового положення про порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;

– внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації.

  1. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання:

розроблення особистісно орієнтованих навчальних планів, програм;

розроблення методичних рекомендацій, методичних посібників щодо психолого-педагогічних особливостей організації навчання, комплексної реабілітації, створення передумов для соціалізації дітей з особливими освітніми потребами дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзії;

– розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням;

– забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням спеціальними підручниками та наочно-дидактичними матеріалами з урахуванням контингентів учнів з особливими освітніми потребами;

– реалізація корекційно-розвиткової складової особистісно орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання, спрямованої на вирішення специфічних завдань, (умовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, шляхом здійснення індивідуального та диференційованого підходу.

  1. Інституційні зміни:

– запровадження відповідними навчальними закладами для дітей дошкільного та шкільного віку, психолого-медико-педагогічними консультаціями, іншими структурами у системі осипи соціально-педагогічного патронату, системної ранньої допомоги та реабілітації дітей з порушеннями розвитку, починаючи від народження;

– запровадження у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах інклюзивного навчання з урахуванням побажань батьків (осіб, які їх замінюють);

– створення у складі органів управління освітою окремих структурних підрозділів з питань освіти дітей з особливими освітніми потребами;

– створення кафедр корекційної освіти (лабораторій) в інститутах післядипломної педагогічної освіти та введення посади методиста з питань інклюзивного навчання;

– використання інформаційно-методичного ресурсу, кадрового потенціалу спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, психолого-медико-педагогічних консультацій для фахового системного супроводу дітей, які навчаються за інклюзивною формою;

– доповнення Класифікатора професій новою кваліфікацією

– асистент учителя.

  1. Модернізація вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів:

– спеціальна підготовка і перепідготовки педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;

– спеціальна підготовки консультантів обласних та районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій з питань навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;

– запровадження системної організаційно-методичної, консультативно-роз’яснювальної роботи серед керівників навчальних закладів, громадськості, батьків щодо забезпечення права дітей з особливими потребами на освіту.

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

– забезпеченню права дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти, незалежно від стану здоров’я, місця їх проживання;

– створенню належних умов для функціонування і розвитку інклюзивної освіти в Україні, забезпеченню достатнього обсягу фінансування для впровадження інклюзивного навчання;

– зміні освітньої парадигми, удосконаленню навчального процесу шляхом урахування сучасних досягнень науки та практики;

– забезпеченню архітектурної доступності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, незалежно від форм власності, та підпорядкування, відповідно до потреб дітей;

– підготовці достатньої кількості кваліфікованих педагогічних кадрів, які володіють методиками інклюзивного навчання, створення системи підвищення їх професійної майстерності;

– забезпеченню навчальних закладів, що впроваджують інклюзивне навчання, транспортними засобами, відповідними навчально-методичними, наочними, дидактичними матеріалами, сучасними засобами реабілітації індивідуального та колективного призначення.

Фінансове забезпечення

Фінансування організації інклюзивного навчання здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів місцевих громад та коштів громадських, благодійних і міжнародних організацій.

  1. Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224)

I. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає організаційно-методичні засади навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами у спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Метою створення спеціальних класів у загальноосвітніх навчальних закладах є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття загальної середньої освіти за місцем проживання, залучення сім’ї до участі у навчально-реабілітаційному процесі з урахуванням особливостей розвитку та потреб дитини, створення передумов для соціальної адаптації, подальшої інтеграції в суспільство дітей з особливими освітніми потребами.

1.2. Спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (далі – спеціальні класи) – це окремі класи у загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, у спеціально створених умовах. Спеціальні класи можуть створюватися у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типу і форми власності.

1.3. Спеціально створеними умовами є безперешкодний доступ до території (навчально-дослідна, фізкультурно-спортивна зони, зона відпочинку) та приміщень загальноосвітнього навчального закладу; відповідна навчально-матеріальна база (спеціальні навчальні програми, підручники, наочно-дидактичні посібники, форми, методи навчання та виховання, засоби корекції індивідуального і колективного користування) та відповідне кадрове забезпечення.

1.4. Рішення про створення спеціальних класів приймається засновниками (власниками) загальноосвітніх навчальних закладів за наявності відповідного контингенту учнів, навчально-матеріальної бази, кадрового забезпечення та погодження з відповідним органом управління освітою та органом державної санітарно-епідеміологічної служби.

1.5. Організаційну допомогу загальноосвітнім навчальним закладам у створенні спеціальних класів, організації навчально-виховного процесу, підвищенні кваліфікаційного рівня педагогічних працівників тощо здійснюють відповідні органи управління освітою.

1.6. Консультативну допомогу щодо відкриття та комплектування спеціальних класів, змісту навчання та корекційно-розвиткової роботи з дітьми надають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації.

1.7. Науково-методичне забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів у частині функціонування спеціальних класів, моніторинг навчальних досягнень учнів здійснюють інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети.

1.8. Медичне обслуговування учнів спеціальних класів здійснюється у встановленому законодавством порядку.

1.9. Поточні питання функціонування спеціальних класів як структурної складової навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів систематично вивчаються та розглядаються на засіданнях методичних об’єднань педагогічних працівників, педагогічних рад.

II. Зарахування учнів та комплектування спеціальних класів

2.1. Зарахування дітей з особливими освітніми потребами до спеціальних класів здійснюється на підставі письмової заяви батьків або осіб, які їх замінюють, направлення відповідного органу управління освітою, висновку психолого-медико-педагогічної консультації з рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу, індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда (для дитини  з  інвалідністю), висновку сурдолога (для дітей з порушеннями мовлення), окрім зазначених, подаються документи, передбачені для учнів загальноосвітнього навчального закладу.

2.2. Спеціальні класи комплектуються відповідно до особливостей психофізичного розвитку та навчально-пізнавальної діяльності дітей з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю. Для дітей, які мають складні вади розвитку (діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку, діти з раннім дитячим аутизмом, сліпоглухі), можуть створюватися окремі класи.

2.3. Діти з особливими освітніми потребами зараховуються до спеціальних класів відповідно до медичних показань та протипоказань, визначених Положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 № 852.

2.4. Строк навчання та наповнюваність спеціальних класів для дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються відповідно до Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. 

2.5. У разі відновлення здоров’я, досягнення стабільних успіхів у навчанні учні спеціальних класів за висновком відповідної психолого-медико-педагогічної консультації та згодою батьків або осіб, які їх замінюють, переводяться для навчання у звичайні класи.

IIІ. Організація навчально-виховного процесу у спеціальних класах

3.1. Навчально-виховний процес у спеціальних класах здійснюється відповідно до робочого навчального плану, складеного на основі типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених Міністерством освіти і науки.

3.2. Спеціальні класи працюють за навчальними програмами, підручниками і посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки для використання у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах.

У разі необхідності та з урахуванням стану здоров’я, особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами у спеціальних класах можуть використовуватися рекомендовані навчальні програми та підручники загальноосвітніх навчальних закладів.

3.3. У випадках, коли учні через складні вади розвитку протягом місяця не можуть засвоїти програму з окремих предметів (рівень державного освітнього стандарту для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку), педагогічна рада загальноосвітнього навчального закладу за рекомендацією відповідної психолого-медико-педагогічної консультації приймає рішення про переведення таких учнів на навчання за індивідуальними навчальними планами та програмами.

Індивідуальні навчальні плани, програми розробляються вчителями за участю вчителя-дефектолога, інших педагогічних працівників, на основі навчальних програм спеціальних  шкіл (шкіл-інтернатів), рекомендованих Міністерством освіти і науки України, розглядаються педагогічною радою, погоджуються батьками (особами, які їх замінюють) і затверджуються керівником навчального закладу. Навчальні досягнення таких учнів оцінюються за обсягом матеріалу, визначеного індивідуальним навчальним планом.

3.4. Навчально-виховний процес у спеціальних класах здійснюється з урахуванням контингенту учнів за змістом, формами і методами діяльності відповідного виду спеціальної школи (школи-інтернату): для дітей з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю.

3.5. Особливістю навчально-виховного процесу у спеціальних класах є його корекційна спрямованість. Ефективність навчально-виховної, корекційно-розвиткової роботи досягається шляхом застосування відповідних форм і методів навчання та забезпечення учнів  сучасними навчальними та реабілітаційними засобами.

3.6. Корекційно-розвиткова робота проводиться відповідно до типових навчальних планів для спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) з урахуванням психофізичних особливостей розвитку учнів з метою корекції відхилень у їх розвитку, створення сприятливих умов для здобуття освіти відповідного рівня.

3.7. Для реалізації корекційно-розвиткової складової інваріантної частини навчального плану спеціальних класів залучаються вчителі-дефектологи, інші спеціалісти з відповідною підготовкою.

3.8. Психолого-педагогічний супровід учнів спеціальних класів здійснюють Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, навчально-методичні кабінети (центри) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський та Севастопольський  міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти або методисти районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби спільно з педагогічними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами загальноосвітніх навчальних закладів.

3.9. Основними завданнями психолого-педагогічного супроводу є:

а) актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини;

б) формування позитивних міжособистісних стосунків учнів з порушеннями психофізичного розвитку та їх ровесників у процесі внутрішкільної інтеграції;

в) консультування батьків або осіб, які їх замінюють, щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації їх дитини тощо.

3.10. Розклад уроків у спеціальних класах складається відповідно до робочого плану навчального закладу з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Тривалість уроків та перерв визначається згідно з вимогами Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 № 852, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2008 за № 1219/15910.

3.11. Учні спеціальних класів залучаються до позакласної роботи (проведення гурткових занять, олімпіад, конкурсів, зустрічей з діячами науки і культури тощо). Позакласна робота проводиться з урахуванням психофізичних можливостей дитини і спрямована на всебічний розвиток особистості.

3.12. За результатами навчання випускникам спеціальних класів видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу. Знання оцінюються за обсягом навчальної програми, за якою навчався учень.

3.13. Державна підсумкова атестація учнів спеціальних класів здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 № 94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2008 за N 151/14842.

IV. Фінансове забезпечення

Фінансування загальноосвітніх навчальних закладів із спеціальними класами здійснюється засновником (власником) або уповноваженим ним органом у встановленому законодавством порядку.

V. Контроль за діяльністю спеціальних класів у загальноосвітніх навчальних закладах

Державний контроль за діяльністю спеціальних класів у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється у встановленому законодавством порядку.

5. Лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2012 № 1/9-245

Про одержання документа про освіту учнями з особливими потребами загальноосвітніх навчальних закладах

На звернення органів управління освітою, керівників закладів, батьків учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту за індивідуальною формою навчання або у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, щодо одержання ними документа про освіту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту повідомляє.

Організаційно-методичні засади навчання учнів зазначеної категорії врегульовано Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 № 732, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 січня 2003 р. за № 9/7330, Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1412/18707, Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872.

Зазначеними нормативно-правовими актами визначено, що учні, які навчаються за індивідуальною формою навчання, у спеціальних чи інклюзивних класах, зараховуються до складу учнів відповідного навчального закладу і мають такі ж права і обов’язки, які встановлені для всіх учнів загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до пункту 3.2 Положення про індивідуальну форму навчання, пункту 3.12 Положення про спеціальні класи в загальноосвітніх навчальних закладах випускники, які навчалися за індивідуальною формою або у спеціальних чи інклюзивних класах, отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту згідно з чинним законодавством.

Таким чином, випускникам, які здобували освіту за вищевказаними формами навчання, в тому числі, які навчалися за програмами для розумово відсталих дітей, видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були.

У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту або до атестата про повну загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень в процесі навчання.

Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис «звільнений».

Свідоцтво окремого зразка отримують лише випускники, які навчалися у спеціальних школах або школах-інтернатах для дітей з розумовою відсталістю.

  1. Лист Міністерства освіти і науки України від 18.05.2012 № 1/9-384

Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах

Інструктивно-методичний лист розроблено з метою реалізації Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Інклюзивне навчання запроваджується відповідно до Конвенції ООН про права дитини та Конвенції ООН про права інвалідів, низки Указів Президента, Закону України «Про загальну середню освіту».

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація  навчально-виховного процесу. Індивідуальне планування навчально-виховного процесу має на меті:

– розроблення комплексної програми розвитку  дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;

– надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;

– організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.

Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.

Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:

  1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.
  2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1–2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення:

її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;

інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією).

  1. Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.
  2. Спеціальні та додаткові освітні послуги. В індивідуальній програмі розвитку фіксується розклад занять з відповідними фахівцями ( логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами), вказується кількість і тривалість таких занять з дитиною.
  3. Адаптації/модифікації. При складанні індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних навчальних методів, матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.

Модифікація трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація навчального плану або цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.

Адаптація – змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть використовуватись такі види адаптацій:

– пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення в класних кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається слабочуюча дитина, забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкової ланки);

– адаптація навчальних підходів (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності);

– адаптація матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, картки-підказки, тощо).

Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік. Двічі на рік (за потребою частіше) переглядається з метою її коригування. Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань.

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до робочого навчального плану школи, за навчальними програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими МОНмолодьспортом для загальноосвітніх навчальних закладів.

Для дітей з особливими освітніми потребами, які мають інтелектуальні порушення та зі складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку) на основі робочого навчального плану школи розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо.

Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень (кількість годин визначають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації).

Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляється педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується керівником навчального закладу.

Індивідуальна навчальна програма дитини з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних, з відповідною їх адаптацією.

Навчальна програма визначає зміст, систему знань, навичок і вмінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а також зміст розділів і тем.

При складанні індивідуальної навчальної програми педагоги в першу чергу аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами.

До складання індивідуальної навчальної програми залучаються батьки, які повинні мати чітке уявлення про те, чому навчання дитини потребує розроблення індивідуальної навчальної програми. Така співпраця забезпечить інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які виникають між батьками та вчителями в процесі навчання дитини.

Невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної програми розвитку є оцінка динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень педагогів, контрольні листки, результати тестів, тощо).

Визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів з особливими освітніми потребами здійснюється з метою забезпечення позитивної мотивації навчання, інформування учнів про їх індивідуальні досягнення, визначення ефективності педагогічної діяльності вчителів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо – це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку;  активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Процес складання індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами носить диференційований характер, розробляється на основі аналізу проблеми розвитку учня та його освітніх потреб. 

Зокрема, якщо дитина з особливими освітніми потребами має сенсорні порушення при збереженому інтелекті і потребує створення відповідних адаптацій навчальних матеріалів та корекційних занять з вчителем-дефектологом, для неї розробляється та частина програми розвитку, яка стосується надання цих послуг та розроблення відповідних адаптацій. За потреби адаптується навчальна програма, але розроблення індивідуального навчального плану є недоцільним.

Разом із тим, якщо в класі навчаються діти з особливими освітніми потребами однієї нозології, для кожного окремо розробляється та частина індивідуальної програми розвитку, яка стосується їхніх відмінностей та потреб, а навчальна програма може бути спільною.

Учням з особливими освітніми потребами, у тому числі з розумовою відсталістю, які навчалися у класі з інклюзивним навчанням, видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були.

У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту або до атестата про повну загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень в процесі  навчання.

Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис «звільнений».

Вакансії на 2020-2021 н.р.:

  • учитель обслуговуючої праці
  • учитель трудового навчання
(Протокол зборів педагогічного колективу і батьківської громадськості Ірпінської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 від 12.06.2020 р.)

Нормативно-правова база

Перелік всіх важливих документів для реалізації кадрової політики та роботи управління освіти і науки Ірпінської міської ради


Педагогам

Організація освітнього процесу під час карантину

лист МОН № 1/9 – 173 від 23.03.2020 “Щодо організації освітнього процесу в закладах середньої освіти під час карантину”

МОН роз’яснює: як організувати навчання в школі під час карантину

Оцінювання та заповнення журналу під час карантину- роз’яснення МОН

Як організувати дистанційне навчання

Як організувати дистанційне навчання в школі

Навчальний курс «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів»

Дистанційне навчання педагогів під час карантину

Вебінари для вчителів: нові можливості для підвищення кваліфікації

Онлайн-ресурси для організації дистанційного навчання

Інтернет-ресурси для дистанційної роботи з класом

Як організувати дистанційне навчання за допомогою найпростіших онлайн-ресурсів

Організація дистанційного навчання за допомогою Google Класу

Знайомимось з додатком Google Glassroom

Використання сервісу Zoom для проведення дистанційних занять

Створення тесту в гугл

Зображення та відео в гугл-формах

Налаштування автоматичного оцінювання гугл-форми

Відеоуроки

Відкритий Урок 2020 Телеканал Київ

Проєкт Якість_освіти

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», 2019-2020 навчальний рік розпочинається у День знань – 02 вересня 2019 року і закінчується не пізніше 01 липня 2020 року.

Навчальні заняття організовуються за триместровою системою:

І семестр  – 02.09.2019 р. по 27.12.19 р.

ІІ семестр  – 13.01.2020 р. по 29.05.2020

Канікули

Осінні           07.10.2019 р. по 11.10.2019 р.

                       18.11.2019 р. по 22.11.2019 р.

Зимові          30.12.2019 р. по 10.01.2020 р.

                       24.02.2020 р. по 28.02.2020 р.

Весняні         3.04.2020 р. по 17.04.2020 р.

 

Відповідно до рішення педагогічної ради (протокол від 30.08.2019 № 11) навчальна практика та навчальні екскурсії будуть проведено протягом навчального року.

Розклад дзвінків для 1-х класів

1 урок 8.00–8.35


2 урок 8.45–9.20


3 урок 9.30–10.05


4 урок 10.25–11.00


5 урок 11.10–11.45


Розклад дзвінків для 2-3-х класів

1 урок 8.00–8.40


2 урок 8.50–9.30


3 урок 9.45–10.25


4 урок 10.45–11.25


5 урок 11.45–12.25


Розклад дзвінків для 5-11-х класів

1 урок 8.00–8.45


2 урок 8.50–9.35


3 урок 9.45–10.30


4 урок 10.45–11.30


5 урок 11.45–12.30


6 урок 12.40–13.25


7 урок 13.30–14.15


8 урок 14.20–15.05


II зміна

Розклад дзвінків для 4-х класів

1 урок 11.45–12.25


2 урок 12.40–13.20


3 урок 13.30–14.10


4 урок 14.20–15.00


5 урок 15.05–15.45

Учням та батькам



Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», 2019-2020 навчальний рік розпочинається у День знань – 02 вересня 2019 року і закінчується не пізніше 01 липня 2020 року.

Навчальні заняття організовуються за триместровою системою:

І семестр  – 02.09.2019 р. по 27.12.19 р.

ІІ семестр  – 13.01.2020 р. по 29.05.2020

Канікули

Осінні           07.10.2019 р. по 11.10.2019 р.

                       18.11.2019 р. по 22.11.2019 р.

Зимові          30.12.2019 р. по 10.01.2020 р.

                       24.02.2020 р. по 28.02.2020 р.

Весняні         3.04.2020 р. по 17.04.2020 р.

 

Відповідно до рішення педагогічної ради (протокол від 30.08.2019 № 11) навчальна практика та навчальні екскурсії будуть проведено протягом навчального року.

Розклад дзвінків для 1-х класів

1 урок 8.00–8.35


2 урок 8.45–9.20


3 урок 9.30–10.05


4 урок 10.25–11.00


5 урок 11.10–11.45


Розклад дзвінків для 2-3-х класів

1 урок 8.00–8.40


2 урок 8.50–9.30


3 урок 9.45–10.25


4 урок 10.45–11.25


5 урок 11.45–12.25


Розклад дзвінків для 5-11-х класів

1 урок 8.00–8.45


2 урок 8.50–9.35


3 урок 9.45–10.30


4 урок 10.45–11.30


5 урок 11.45–12.30


6 урок 12.40–13.25


7 урок 13.30–14.15


8 урок 14.20–15.05


II зміна

Розклад дзвінків для 4-х класів

1 урок 11.45–12.25


2 урок 12.40–13.20


3 урок 13.30–14.10


4 урок 14.20–15.00


5 урок 15.05–15.45


  • Наказ “Про зарахування дітей 6-річного віку до 1 класу на 2020-2021 навчальний рік”

  • Шановні батьки майбутніх першокласників Ірпінської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5!
    Звертаємо Вашу увагу на те, що з 25 травня по 25 червня за попереднім записом  у телефонному режимі: (04597) 4 65 45 (телефонувати з понеділка по п’ятницю з 9⁰⁰ до 15⁰⁰) у школі буде проводитися  прийом документів  на зарахування дітей до першого класу. 
    Перелік необхідних документів:
    1) копія свідоцтва про народження дитини; 
    2) заява одного з батьків та його паспорт; 
    3) документ, що засвідчує місце проживання родини дитини; 
    4) оригінал медичної довідки за Формою 086-1/0,2/0 (з двома печатками й підписом лікаря);
    5) копія медичної довідки за Формою 063.
    Увага! За медичними довідками звертатися до свого сімейного лікаря за попереднім записом.
  • Шановні учні та батьки! Відповідно до рішення Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області весняні канікули, які повинні були тривати з 13 по 20 квітня 2020 року, перенесено на період з 28 березня по 03 квітня 2020 року. Відповідно, протягом цього часу домашні завдання учні не отримуватимуть, проте його можна використати на консультації, про які завчасно можуть домовитися з учителями-предметниками.
  • Карантин в Україні продовжено до 24 квітня
  • Телеканали “Київ” та “Рада” транслюють відеоуроки  https://osvitoria.media/news/teleuroky
  • Шановні учні та батьки! У зв’язку з переведенням педагогічного колективу школи в режим дистанційної праці повідомляємо про припинення шкільних онлайн-консультацій у Skype. Відтепер про можливий Skype-зв’язок учителі повідомлятимуть через власні Інтернет-джерела, реквізити яких зазначено на сайті школи. Дякуємо за розуміння.
  • Шановні батьки майбутніх першокласників Ірпінської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5, звертаємо Вашу увагу на те, що у зв’язку з дією крантину заяви на зарахування дітей до школи прийматися не будуть. Зверніться, будь ласка, до навчального закладу після карантинних заходів. Дякуємо за розуміння.
  • Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, наказу управління освіти  і науки України Ірпінської міської ради та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, в Ірпінській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 з 13.03 по 03.04.2020 року (включно) призупинено навчальний процес.
  • Шановні учні та батьки! Графік онлайн-консультацій, що будуть проведені з 17.03 по 27.03 2020 року
    учителями школи, та домашні завдання з усіх навчальних предметів буде
    оприлюднено в понеділок, 16 березня 2020 року, на сайті школи.


Про нас

Історичні довідки свідчать, що вперше у Ворзелі школу було відкрито 1913 року, сучасне ж приміщення навчального закладу було збудоване 1965 року і реконструйоване 2018 року. Повертаючись у минуле, не можна не відзначити, що в 20-х роках ХХ століття у ній викладав визначний прозаїк-модерніст Валер’ян Підмогильний, у 1950–70-х роках учитель історії нашої школи, заслужений учитель України Нестор Потєха написав «Історію селища Ворзель». Також тут свого часу навчалися наші славні співвітчизники: воїн-інтернаціоналіст Микола Жибер та герой АТО Віктор Пасічник.

З часів заснування ворзельська школа славилася своїми культурними та просвітницькими традиціями, які передавалися від старших поколінь до молодших. Серед них не можна не згадати заснований Іриною Мальцевою (заступником директора з виховної роботи) славнозвісний клуб юних інтелектуалів «Ерудит», до складу якого входили учні з усіх класів школи і який протягом тривалого часу утримував 1 утримує дотепер славу переможця міських та обласних змагань. Доброю шкільною традицією у нас також стало проведення наукових конференцій, де юні пошуковці-дослідники діляться зі шкільним загалом результатами своїх розвідок у різних галузях знань, а переможці представляють заклад на міському та обласному рівнях.

У закладі запроваджено навчальні проекти «Інтелект України», який діє з 1 по 5 класи, та НУШ (1–2 класи). У школі щорічно працює широка мережа гуртків і факультативів, де учні розвивають свої таланти та здібності. Вокальне і образотворче мистецтво, естрадно-спортивні танці, футбол, баскетбол, військово-патріотичний та медичний гуртки, шахи і шашки – це ще не всі грані, за якими щорічно плекається наше творче й активне учнівство. Тому девізом нашого навчального закладу обрано висловлення «Бути активним і творчим – бути успішним!».

Заснування школи

Управління селищем Ворзель здійснювалось «Товариством сприяння благоустрою дачної місцевості в урочищі Ворзель», головою Товариства був поміщик Пеховський Йосип Йосипович. Нагляд за Ворзелем провадив становий пристав лісництва Гостомель. Це примусило товариство Благоустрою клопотатись перед губернськими властями про відкриття в селищі школи.

З листа вчителя середньої школи № 14 селища Ворзель Ф. Находова (працював у школі з 1920 по 1965 рр.):

«Отец мой, служащий управления Юго-Западной железной дороги, переехал на постоянное жительство в поселок Ворзель в 1908 году. С этого времени я проживал в Ворзеле. До 1913 года в поселке школы не было».

У 1913 році у маленькому будиночку по Базарній вулиці (тепер Радянська) в приміщенні приватного хлібопекаря Романцова було відкрито церковно-приходську школу. Діяла школа в складі двох груп за наявності одного вчителя.

Маленька школа не могла задовольнити потреби заможної частини населення, і тому товариство благоустрою знову почало клопотання перед губернією про дозвіл відкрити у Ворзелі суспільну прогімназію початкових класів.

Клопотання ці були доручені вчителю Маркевичу Сергію Олександровичу і представникові від батьків – залізничнику Кириліну Олександру Олександровичу. В 1918 році в будинку господаря Київської майстерні могильних пам’ятників – Іванова була відкрита Ворзельська суспільна прогімназія, директором якої став Маркевич Сергій Олександрович.

Одна з найкрасивіших будівель Ворзеля, де багато років знаходилось основне приміщення школи, належала фабриканту – німцю Септеру, який згодом продав її великому банкірові і цукрозаводчикові Терещенку, а той подарував будинок під дачу своїй дочці, яка була одружена з генералом графом Уваровим, відтоді і до нині цей будинок називаємо будинком графині Уварової.

Графиня Уварова в 1919 році виїхала за кордон, а перед тим добровільно передала приміщення своєї дачі Ворзельській прогімназії.

У січні 1921 року при ревкомі створено відділ народної освіти. 27 січня 1920 р. Колегія відділу народної освіти обирає головою цієї комісії П. П. Шепель, а секретарем С. А. Маркевича. На колегію і відділ наросвіти покладались обов’язки з організації шкільної освіти в с. Ворзель, що входили до волості. 31 січня 1920 р. рішенням колегії народної освіти було призначено завідувачем та вчителем першої в селищі радянської школи А. І. Онопрієнко. Велась робота по ліквідації неписьменності серед дорослого населення.

У Ворзелі було створено кілька пунктів лікнепу.

1920–1922 роки. Київ обезлюднів від голоду та холоду. Хто міг рятувався переїздом у підміські села, щоб перебути лиху годину. Так, у 1921 році у Ворзелі опинився Валер’ян Петрович Підмогильний, український письменник, який працював вчителем у нашій школі до 1923 року, викладав політосвіту та українську мову.

Школа у 1930-40-х роках

У період 1930 і 1935 років школа була перейменована в школу «колгоспної молоді», але невдовзі повернута в систему освітніх навчальних закладів із старою назвою – школа трудової молоді.

Директорами школи були:

1930–1931 рр. – Гальченко Б. В.

1931–1935 рр. – школа колгоспної молоді

1935–1937 рр. – Хромяк Ф. В.

1937–1938 рр. – Дзюба М. І.

1939–1939 рр. – Биков С. І.

1939–1941 рр. – Гермощенко.

Станом на 1939 рік у Ворзелі проживало 3348 чоловік.

Комуністи Західної України провели ІV з’їзд КПЗУ у Ворзелі, є припущення, що спочатку планувалося провести з’їзд у приміщенні школи, хоча згодом робота з’їзду відбувалась у приміщенні будинку на вулиці Шевченка, 3.

Школярі в 1930–40-х роках разом з учителями допомагали радгоспу в сільськогосподарських роботах, вивчали основи наук, проводили спортивні змагання, вечори відпочинку.

Школа у період Другої світової війни

23 серпня 1941 року німецькі загарбники окупували селище. З перших днів окупанти встановили жорстокий режим. За час окупації фашисти вивезли із Ворзеля до Німеччини 41 мешканця, закатували 30.

Учні школи взяли активну участь у боротьбі з німецькими загарбниками.

У вересні 1943 року фашистським властям стало відомо про існування у Ворзелі підпільної організації.

Підозра впала в першу чергу на зв’язкову Філіповську та Ситніка. За рішенням партгрупи, Філіповську негайно було відправлено до партизан, а Ситніка схопили гестапівці, 6 вересня 1943 року його фашисти стратили.

Потім фашисти схопили активну підпільницю – комсомолку Ніну Білостоцьку та її матір Марію Білостоцьку. Після допитів фашисти по-звірячому їх стратили. Ім’я патріотів носила піонерська дружина середньої школи № 5.

У період окупації школа функціонувала як початкова.

Школа у 1950-60-х роках

Після війни з 1945 до 1965 роки школа називалася Ворзельська середня залізнична школа № 14.

У 1950–60-х роках школа розміщувалася в декількох приміщеннях. Класи знаходились в чотирьох приміщеннях. Навчання проводилось у дві зміни, опалення було пічним, опалювали дровами й вугіллям, їдальні не було, обіди брали у селищній їдальні, десь, приблизно, з початку 1960-го року в школі запрацював буфет.

У ці роки учні школи під керівництвом учительки біології Долецької Юлії Володимирівни посадили біля школи рідкісні породи дерев, пізніше це став дендропарк. Висадили багато кущів троянд. Біля школи існував чудовий фруктовий сад, в якому проводились уроки ботаніки та праці. Учні доглядали за деревами та квітами.

Середня школа № 14 створила власний кінотеатр «Космос», який існував понад 20 років. Всі посади в кінотеатрі займали школярі. При кінотеатрі існував клуб «Цікавих зустрічей». На такі зустрічі школярі запрошували редакцію журналу «Новини екрану». Зі школярами зустрічалися Сергій Параджанов, Павло Глазовий, Андрій Сова.

Проводились предметні вечори.

Директори школи цього періоду: Борисюк Афанасій Степанович, Кирилюк Лідія Михайлівна.

Завучі: Білозуб Микола Григорович, Сніжко Микола Миколайович.

Великою подією в історії школи був 1965 рік – збудовано приміщення теперішньої школи.

На початку 1960-х років і досьогодні в нашій школі працював і працює шкільний радіогурток, яким керує Богдан Михайло Миколайович.

Учні продовжують пошукову роботу: історія школи, історія селища Ворзель – головні напрями роботи і, як наслідок, – «Нарис історії селища Ворзель», автор Нестор Петрович Потєха, поява альбомів про життя школи, селища.

Школа у 1970–90-х роках

Важливий кроком у вихованні підростаючого покоління стало відкриття у 1975 році музею Бойової слави. Організатором і керівником музейної справи був Альошков Микола Олексійович (нині покійний), військовий керівник з НВП, майор запасу, учасник Другої світової війни. На базі музею працював клуб «Подвиг», до якого входили вчителі та учні школи. В музеї проходили всі урочистості, лінійки піонерської дружини імені Ніни і Марії Білостоцьких.

Школа працювала як середня загальноосвітня, виконуючи завдання, які були поставлені перед освітянами.

У цей період директорами школи працювали:

1968–1972 рр. – Сніжко Микола Миколайович,

1972–1976 рр. – Постовий Віктор Григорович,

1976–1991 рр. – Кондратюк Любов Гаврилівна,

З 1991 року директор школи – Гусевик Володимир Степанович.

У 1970-х роках збудовано приміщення шкільного тиру, обладнано навчальний майданчик для військової підготовки юнаків.

Завдяки творчому підходу до справи вчителя російської мови та літератури Маринович Людмили Михайлівни, у 1980-х роках створено шкільну картинну (із репродукцій) галерею. Людмила Михайлівна разом з учнями плідно працювала в клубі «Палітра»: лекції та екскурсії вели учнів у світ живопису. Вчитель з великої букви – Полтко Галина Олександрівна у 1970-х роках вела літературний гурток. За сумлінну працю вона нагороджена орденом «Знак Пошани» та грамотою Міністерства освіти УРСР.

Особливо відзначається робота директора школи Кондратюк Любов Гаврилівни та заступника з навчально-виховної роботи Биковець Галини Федорівни.

Ворзеляни з великою шаною та повагою відносяться до цих людей, з великою вдячністю їх згадують колеги.

Середня школа № 5 неодноразово займала призові місця ще в радянській соціалістичній формі змагання, нагороджена пам’ятним прапором, який зберігається в шкільному музеї освіти.

З 1 вересня 1976 року власноруч Любов Гаврилівною Кондратюк датовано перший запис до книги Трудової Слави школи.

З 1976–1991 рр. щорічно відзначалась робота кожного вчителя.

У 1970–90-х роках учнівська молодь під керівництвом своїх учителів продовжувала славну традицію минулих років – займалася пошуковою роботою з історії рідного краю. Створені альбоми з історії виникнення та розвитку санаторно-лікувальних закладів Ворзеля, підготовлено й узагальнено пошуковий матеріал з історії Ворзельського хлібокомбінату, організації Ворзельського комбінату благоустрою.

Проголошення незалежності України внесло відповідні зміни в систему освіти: змінювалась державна символіка, на зміну піонерській організації у школі утворилась організація «Юні ворзеляни». 1 вересня 1991 року на святі Першого дзвоника вперше внесено синьо-жовтий прапор незалежної України. Оголосити внесення прапора України під звуки козацького маршу випала висока честь новопризначеному директору школи, тридцятирічному Гусевику Володимиру Степановичу. Вносив прапор учень 10-го класу, онук завуча школи Биковець Микола.

Через два роки, в 1993 році, коли школа відзначала 80-річчя з часу заснування, школа отримала в подарунок Прапор школи від батька учня 10-го класу Товстенка Валентина Васильовича. Прапор виготовляли на фабриці художніх виробів у м. Києві.

У 1993 році, завдяки наполегливій праці вчительки-методиста української мови та літератури Бурко Ольги Василівни, відкрито кімнату-світлицю Валер’яна Петровича Підмогильного. Через 8 років і знову таки завдячуючи наполегливості Ольги Василівни, за підтримкою директора школи Гусевика Володимира Степановича, вдалося відкрити меморіальну дошку (в школі) Валер’яну Підмогильному.

Плиту із чорного мармуру подарував підприємець Доманов Юрій Федорович, портрет Підмогильного виконав Вербовець Ігор Петрович.

До 80-річчя школи учні провели велику пошукову роботу: зібрано й узагальнено матеріали: альбом «Рідній школі 80», папка-альбом «Директори школи № 5», «Історія школи № 5».

Школа живе в спогадах її учнів, а учні наповнюють змістом життя школи. З великою гордістю вчителі згадують своїх випускників. У далеких від нас 1930-х навчався Казіміренко Лев Андрійович, був відмінником у навчанні, активістом, піонервожатим, чотири роки був секретарем комсомольської організації школи, загинув на полях війни в 1943 р. році.

Ворзелянин Іванюк Олександр Григорович 1923 року народження, загинув під час оборони Сталінграда в грудні 1942 року, воював у складі 64 армії, похований на Мамаєвому кургані, його ім’я увіковічено на символічному мозаїчному прапорі – прапор № 34, перша колонка, 35 стрічка – в залі Воєнної Слави пам’ятника-ансамбля Героям Сталінграда.

Гордість селища і школи – Петро Петрович Остринський. Спортсмен, капітан збірної команди України з волейболу, на параолімпійських іграх в Атланті команда України зайняла перше місце.

Гордість школи – її випускник 1963 року Гірко В’ячеслав Леонідович. Народився в 1946 році у селищі Ворзель в сім’ї залізничників. Після закінчення навчання в СШ № 5, вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 20 років захистив кандидатську дисертацію з математики, в 33 роки захистив докторську дисертацію на тему «Теорія випадкових детермінантів». Викладав на факультеті математики та кібернетики в КДУ. Його монографія «Теорія випадкових детермінантів» експонується в шкільному музеї освіти. Нині професор проживає за кордоном.

Загорулько Валентин Миронович – доктор економічних наук, професор кафедри маркетингу НАУ – наш випускник.

Учень школи, син репресованого в 1945 році директора школи Горака Володимира Мартиновича – Володимир Володимирович Горак, учень нашої школи (на жаль, покійний) — професор історії, багато років працював у Київській сільськогосподарській академії (нині НАУ).

Вся сім’я Гораків – Володимир Мартинович, Ольга Гаврилівна – вчителювали в СШ № 14, їхні сини Володимир та Сергій навчались у нашій школі.

Школа у 1990–2000–х роках

У 1913 році у маленькому будиночку по Базарній вулиці (тепер Радянська) в приміщенні приватного хлібопекаря Романцова було відкрито церковно-приходську школу. Діяла вона у складі двох груп при наявності одного вчителя.

Маленька школа не могла задовольнити потреби заможної частини населення, і тому «Товариство благоустрою» почало клопотання перед губернією про дозвіл відкрити у Ворзелі суспільну прогімназію початкових класів.

У тому ж 1913 році в будинку господаря Київської майстерні могильних пам’ятників – Іванова була відкрита Ворзельська суспільна прогімназія, директором якої став Маркевич С.О. З 1917 р. школа розміщалася у будинку графині Уварової, де було 6 класів; навчалося 150 дітей, а працювало 16 вчителів.

1920–1922 роки. Київ обезлюднів від голоду та холоду. Хто міг рятувався переїздом у підміські села, щоб перебути лиху годину. Так, у 1921році у Ворзелі опинився Валер’ян Петрович Підмогильний – український письменник, який працював вчителем у школі до 1923 року, викладав політосвіту та українську мову.

У проміжку між 1930 і 1935 роками школа була перейменована в школу «колгоспної молоді», але невдовзі була повернута в систему освітніх навчальних закладів із старою назвою – «Школа трудової молоді». У передвоєнні п’ятирічки при шкільних залізничних майстернях відкрито профтехшколу, яка готувала висококваліфікованих робітників слюсарної та столярної справи.

З 23 серпня 1941 року по 6 листопада 1943 року Ворзель був окупований німецькими загарбниками. У період війни учні і вчителі школи брали активну участь у боротьбі з німецькими загарбниками. У період окупації школа функціонувала як початкова.

Після звільнення селища школа поновила свою роботу і називалась «Ворзельська середня залізнична школа № 14». У 1948 р. приміщення школи було повністю відремонтоване. Тут навчалося 320–340 дітей. У кабінетах було по 30–40 учнів. Ворзельська трудова школа № 14 не тільки навчала дітей основним предметам, а й давала можливість здобути професію: дівчатам – друкарки, хлопцям – водія. У 1963 році було розпочато будівництво нової школи, а першого вересня 1965 року новобудова прийняла своїх учнів.

Під керівництвом учительки біології Долецької Ю. В. учні посадили біля школи рідкісні породи дерев, пізніше це став дендропарк. Біля школи існував чудовий фруктовий сад. Середня школа № 14 створила власний кінотеатр «Космос», який існував понад 20 років. Всі посади в кінотеатрі займали школярі. При кінотеатрі існував клуб «Цікаві зустрічі». Сюди запрошували редакцію журналу «Новини екрану». Зі школярами зустрічався Сергій Параджанов, Павло Глазовий, Андрій Сова та інші видатні люди. Проводились предметні вечори.

Важливим кроком у вихованні підростаючого покоління стало відкриття у 1975 році музею Бойової слави, організатором і керівником якого був Альошков М. О.

У 1993 році, завдяки наполегливій праці вчителя-методиста української мови та літератури Бурко О. В., відкрито кімнату-світлицю Валер’яна Петровича Підмогильного. Через 8 років, знову таки завдячуючи наполегливості Ольги Василівни, за підтримки директора школи Гусевика В. С., вдалося відкрити меморіальну дошку Валер’яну Підмогильному.

З 2002 року директором школи є Волга Тетяна Григорівна. Школа живе в спогадах її учнів, а учні наповнюють змістом життя школи: діє учнівське самоврядування дитячої та юнацької організації «Юні ворзеляни», майже третина учнів грає в шкільному інтелектуальному клубі «Ерудит», працюють гуртки, секції, шкільні театри – ляльковий, театр моди, активно ведеться пошукова робота і поповнюється новими експонатами шкільний музей «Історія школи».

Життя продовжується. Школа живе поки в ній є учні.

  • 1920–1921 рр. – Маркевич С. А.
  • 1921–1922 рр. – Шевеховська
  • 1922–1923 рр. – Червинський
  • 1923–1925 рр. – Траян Г. К.
  • 1925–1928 рр. – МаркевичС.А.
  • 1928–1929 рр. – Карачковський
  • 1929–1930 рр. – Олійниченко П. В.
  • 1930–1931 рр. – Гальченко Б. В.
  • 1931–1935 рр. – Школа колгоспної молоді (ім’я директора невідомо)
  • 1935–1937 рр. – Хромяк Ф. В.
  • 1937–1938 рр. – Дзюба
  • 1938–1939 рр. – Биков
  • 1939–1941 рр. – Гермощенко
  • 1943–1944 рр. – Горак В. М.
  • 1944–1948 рр. – Косицька М. Ю.
  • 1949–1951 рр. – Черкасова С. І.
  • 1951–1952 рр. – Проценко
  • 1952–1963 рр. – Борисюк А. С.
  • 1963–1968 рр. – Кирилюк Л. М.
  • 1968–1972 рр. – Сніжко М. М.
  • 1972–1976 рр. – Постовий В. Г.
  • 1976–1977 рр. – Косенко М. С.
  • 1977–1991 рр. – Кондратюк Л. Г.
  • 1991–2002 рр. – Гусевик В. С.
  • з 2002 р. – Волга Т. Г.
  • Шкільне родинне свято квітів з 1949 р.
  • Свято моди, зачісок та візажу з 1991 р. (у жовтні).
  • Клуб інтелектуальних ігор «Ерудит» з 1996 р.
  • Вивчення літературної спадщини Приірпіння. В. Підмогильний, Л. Закордонець з 1993 р.
  • Шкільні театральні колективи: ляльковий театр з 1985 р., музичний дитячий театр з 1995 р., театр-студія старшокласників з 1992 р.
  • Збір краєзнавчих матеріалів з історії школи та селища у 1950–1960-х роках до сьогодення.
  • Гурток «Бісерне рукоділля» з 1993 р.
  • Шкільний хор для учнів середніх класів з 2000 р.
  • Директор школи – Волга Тетяна Григорівна
  • Заступник з навчальної роботи – Куявець Людмила Петрівна
  • Заступник з виховної роботи – Тищенко Ірина Володимирівна
  • Педагог-організатор – Товстенко Маріана Костянтинівна
  • Соціальний педагог – Присяжнюк Тетяна Федорівна
  • Практичні психологи: Бурлаченко Катерина Сергіївна, Шевченко Тарас Сергійович

Учителі математики

  • Воронченко Світлана Миколаївна
  • Волга Тетяна Григорівна
  • Харченко Ірина Сергіївна

Учитель хімії

  • Овдієнко Євгенія Віталівна

Учитель біології

  • Бурлаченко Катерина Сергіївна

Учитель географії

  • Куриленко Валентина Іванівна

Учителі української мови та літератури

  • Дмитренко Тетяна Іванівна
  • Присяжнюк Тетяна Федорівна
  • Тищенко Ірина Володимирівна
  • Носенко Тетяна Василівна

Учитель зарубіжної літератури

  • Шидяєва Лариса Ігорівна

Учителі англійської мови

  • Присяжнюк Тетяна Федорівна
  • Шевченко Тарас Сергійович
  • Глухова Вікторія Миколаївна

Учителі історії

  • Пухальська Світлана Василівна
  • Куявець Людмила Петрівна

Учителі фізкультури

  • Вакульчук Микола Степанович
  • Герда Олена Євгенівна
  • Товстенко Маріана Костянтинівна

Учитель музики

  • Романенко Ірина Миколаївна

Учителі початкових класів

  • Дідківська Світлана Володимирівна
  • Литвин Олена Олегівна
  • Скоростинська Альона Костянтинівна
  • Глиб Катерина Сергіївна
  • Дворник-Скерлик Ганна Михайлівна
  • Вучкан Інна Олександрівна
  • Сурганова Богдана Анатоліївна
  • Муковоз Вікторія Олександрівна
  • Сиса Альона Валентинівна
  • Дуденченко Вікторія Олександрівна

Учителі інформатики

  • Степанчук Ілона Олександрівна
  • Гайдук Іван Степанович

Учитель фізики

  • Рехліцька Ірина Анатоліївна

Бібліотекар школи

  • Трофименко Ірина Василівна

Кадрове забезпечення

Вчителі-методисти

  • Волга Тетяна Григорівна
  • Тищенко Ірина Володимирівна

Старші вчителі

  • Романенко Ірина Миколаївна
  • Шидяєва Лариса Ігорівна
  • Куриленко Валентина Іванівна
  • Воронченко Світлана Миколаївна
  • Вакульчук Микола Степанович
  • Герда Олена Євгенівна
  • Вучкан Інна Олександрівна

І. Пошук нових, ефективних форм організації навчання і виховання дітей:

  1. Участь в програмах і проектах:
  • “Абетка харчування”;
  • НУШ;
  • Інтелект України;
  1. Введення профільних класів: філологічний (10 кл); технологічний (11 кл).

Результати участі учнів школи в конкурсах (обласний та всеукраїнський рівень)

Назва конкурсу
2016-2017 н.р.
2017-2018 н.р.
2018-2019 н.р.
2019-2020 н.р.
Олімпіади
Гасло В., ІІ місце (ІІІ етап), фізика, ІІІ місце математика,
Шатєєва О., ІІ місце (ІІ етап), фізика
Симоненко Д., ІІІ місце (ІІ етап), астрономія
Роговик С., ІІ місце, економіка; Малюк А., ІІ місце, зарубіжна література; Малюк А., ІІ місце, фізика
МАН
Алтуніна Д., ІІІ місце (ІІ етап)
Матірєва А., учасник (ІІ етап)
Малюк А., ІІІ місце (ІІ етап) / Старушенко І., III місце (ІІ етап)
Грабовська О., І місце (І етап);
Конкурси
Алтуніна Д., І місце, Intel Еко-2017 (всеукраїнський рівень)
Ісіков Н., FLEX, учасник (всеукраїнський рівень)

Спортивні досягення учнів

Навчальний рік
Вид спорту
Назва змагань
Займане місце
ПІП учня
2019-2020
Шахи
Особисто-командна першість міста з шахів серед учнів 5-11 кл.
І місце (золото)
Зборовсьув Д., Крамаренко А., Коваленко В.
2019-2020
Дукендо
ІІІ Кубок Федерації Дукендо України в м.Києві
І місце (золото)
Чайка Н.
ІІІ місце
Маркіна Д.

Фотогалерея

До уваги батьків майбутніх першокласників
Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5!
Попередній запис на прийом документів
на зарахування дітей до першого класу
тимчасово проводитиметься
за телефонами: (04597) 4 65 45; (098) 205-66-30 
(понеділок – п’ятниця з 9.00 до 15.00).

Контакти

Адреса: вул. Курортна, 37, смт Ворзель, Київська обл., 08296
Тел.:  (04597) 46-310, (04597) 46-545
E-mail: school5_irpin@ukr.net